| Лікувальна санація |
|
Стаття надрукована в журналі Office, № 9, 2001 р. У попередніх номерах "ОФІСУ" було надруковано декілька статей на тему процедур банкрутства (зокрема, санації), що мали, швидше, теоретичний, ніж практичний характер. Мова йшла про санацію як один з ефективних інструментів виведення підприємств з кризи. Набутий досвід дає нам змогу наводити приклади з практики, що стосуються окремих питань. Цією статтею починається цикл, який буде повністю заснований на реальних прикладах (підприємствах).
Нещодавно до нас звернулося по допомогу керівництво цегельного заводу у місті Волочиськ Хмельницької області. У підприємства виникла низка проблем, які воно не могло вирішити самотужки. Завод спеціалізується на виготовленні керамічної цегли. Продукція користується попитом як у районі, так і в сусідній області. В останній період на підприємстві декілька разів відбулась болісна зміна керівництва. У серпні на останніх зборах акціонерів було обрано головою правління Людмилу Косіцьку (вона ж в.о. головного бухгалтера). Разом з тим у 2001 році завод зупинив випуск продукції через відсутність поточних обігових коштів (зокрема, на закупку газу) та через поломки обладнання. Постійно вимагали повернення коштів кредитори, заборгованість перед якими становить близько 700 тис. грн, що більше річного обсягу виробництва (реалізації) продукції. В результаті виникла заборгованість по зарплаті перед працівниками (на підприємстві працювало близько 150 чоловік). Через безперспективність переважна більшість кваліфікованих робітників звільнилася з підприємства, і тепер їх лишилося близько 90. Врешті-решт, ситуація стала настільки безвихідною, що вже і саме новообране керівництво не бачило шляхів виходу з кризи. В принципі такий стан даного підприємства - реальний приклад безвідповідального управління як з боку акціонерів, так і керівництва. В той же час підприємство має великий потенціал. Ми були першими, хто провів комплексний аналіз підприємства (за допомогою моделі фінансової реструктуризації). На нашу думку, причиною таких наслідків є відсутність ефективного власника (власників). Акції заводу настільки розпорошені, що не існує жодного акціонера, який би володів хоча б 5% акцій. Цим і пояснюються неодноразові спроби керівництва провести збори акціонерів, які не відбувалися через відсутність кворуму. Найбільший вплив на підприємство мала місцева районна адміністрація, яка фактично і була ініціатором проведення діагностики підприємства, зокрема Ігор Качановецький, начальник управління економіки Волочиської райдержадміністрації. Нашим завданням було надання допомоги підприємству у проведенні діагностичного аналізу, за результатами якого здійснити фінансову та операційну реструктуризації через господарські судові органи. Група фахівців за допомогою комп'ютерної моделі фінансової реструктуризації, створеної в рамках Проекту фінансової реструктуризації Агентства Міжнародного Розвитку США (Deloitte and Touche), виконала діагностичний аналіз для того, щоб визначити, чи існує потреба та можливості реструктуризації підприємства. Зосередимо увагу лише на короткому описі переваг моделі. Після введення усіх даних модель робить помісячний прогноз усіх показників на шість років. Найголовнішою перевагою моделі є реалізація принципу "що буде, якщо ... ". Тобто модель може розрахувати прогноз розвитку підприємства при зміні довільної кількості факторів. Так, ми зможемо дізнатись, що буде з підприємством, наприклад, при зміні ціни на якусь сировину або (та) при зміні частки бартеру у разі реалізації готової продукції і т.д. Діагностика ґрунтувалася на фінансових даних, зібраних на підприємстві, опрацьованих та проаналізованих фахівцями. Зроблений діагностичний аналіз підтвердив життєздатність підприємства, можливість впровадження фінансової та операційної реструктуризації і довів її переваги перед ліквідацією. Проте рентабельної роботи завод може досягнути тільки після проведення певного ремонту технологічної лінії, купівлі допоміжних пристроїв та вливань в обігові активи у вигляді або кредиту, або капіталовкладень. Іншими словами, досягнути рентабельності підприємство зможе тільки після приходу реального ефективного власника, що і було нашим основним висновком. Ми запропонували керівництву пошук зацікавлених осіб, які б могли стати власниками (інвесторами). Такий пошук почало здійснювати і саме підприємство. Проте основною нашою рекомендацією є підготовка документів для подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, кероване боржником (санація). В даній ситуації є два варіанти переходу до процедури санації. Перший, триваліший, - підготовка документів і подача заяви боржником. При подачі заяви боржником потрібно підготувати план санації, отримати рішення зборів акціонерів (власника) та згоду більшості (51%) кредиторів на проведення процедури санації. Другий варіант - подача заяви одним із "дружніх" кредиторів та подальший перехід до норм статті 53 Закону (санація). В цьому випадку підприємство матиме час на пошук ефективного власника (інвестора) та підготовку плану санації. Спробую показати переваги та недоліки цих двох варіантів. Перший варіант займає більше часу для підготовки документів. До того ж він підходить, якщо підприємство хоче самостійно вийти із стану неплатоспроможності або вже має реального інвестора (власника), який хоче провести процедуру санації. За цим варіантом підприємство самостійно керує ситуацією, що і є найбільшою перевагою для підприємства. Другий варіант є привабливим, коли підприємство має на своїй стороні 51% кредиторів, що зацікавлені у подальшій його роботі. Ними можуть бути працівники, ДПІ, Пенсійний фонд, постачальники товарів та послуг та ін. При переході до процедури санації зростає інвестиційна привабливість підприємства, а також підприємство отримує більше часу для підготовки плану санації з урахуванням пропозицій інвестора (інвесторів). Варто зазначити, що коли проти підприємства вже порушено провадження у справі про банкрутство, воно може перейти до процедури санації, перебуваючи на будь-якій стадії, тільки до визнання боржника банкрутом. На даний момент підприємство розмірковує, який шлях обрати. У наступному номері журналу буде прокоментовано рішення керівництва та проаналізую зміни, які відбулися за цей час. Андрій Адамчак |
